Рок — це шалена суміш традиційного фольклору народів світу, що отримала нову форму і звучання після Другої світової війни завдяки електрогітарам, які своїм надпотужним, перевантаженим звучанням були здатні замінити оркестр. Татом і матір’ю рок-музики стали ірландське кантрі й афроамериканський блюз, а земля, що звела їх докупи, — Америка. Проте рок-традиція сягає корінням углиб віків. Рок — музика вільних, незгодних, вічно молодих. А таким якраз і є український народ.

Попри залізну завісу, рок-музика проникала навіть в імперію зла — радянський союз. Ніяким піжонам з Англії або модникам з Америки й не наснилося б, під яким тиском творили свої опуси українські митці в радянській окупації. Обмежені, загнані в підпілля, під страхом смерті вони писали пісні, що говорять до нас мовою української мелодики, багатоголосся, поетичних образів.

МОВА досліджує та виконує українське музичне ретро — пісні, що належать до золотого фонду української естради 1960–80-х років. У репертуарі гурту — тогочасні композиції в оригінальному звучанні та сміливих власних аранжуваннях. Серед них «Києве мій!», «Зелен клен», «Червона рута», «Намалюй мені ніч», «Катерина» та інші.

«У цей вечір ми виконаємо для вас, наші слухачі, пісні, що найбільше відповідають формулюванню “рок-музика”. Не забуваймо, що українські митці не наслідували стиль чи певні пісні прямо. Натомість змогли увібрати й переосмислити сучасну світову музику і створити цілком оригінальний стиль. Разом із вами згадаємо, як звучав рок в Україні наприкінці 1960-х — у 1970-ті, оживимо пісні ансамблів “Кобза”, “Смерічка”, “Водограй”, “Беркут”, “Ватра”. Дамо цим творам знову лунати й надихати вже нове покоління вільних і нескорених», — каже Андрій Литвинок, барабанник МОВИ.

Зокрема у виконанні гурту прозвучать «Як я спала на сені», «Зачекай», «Гей як сонце спати ляже», «Дівчина мила» та інші пісні.